Політика Соціалістичної партії Ісландії з питань ринку праці

Політика Соціалістичної партії Ісландії з питань ринку праці є такою:

• що базова ставка мінімальної заробітної плати ніколи не була нижчою за визнаний прожитковий мінімум.
• що держава та муніципалітети не були провідними у політиці низьких зарплат.
• що підвищити неоподатковуваний мінімум, щоб не сплачувався податок на прибуток із заробітної плати та пенсій, яких недостатньо для прожиття.
• що участь у трудовій діяльності не зменшувала пенсії чи інші виплати.
• що сприяти соціальній рівності через посилення демократії на ринку праці.
• що сприяти створенню кооперативів у формі демократичних підприємств, що належать працівникам.
• що працівники отримували право першочергової купівлі на своїх робочих місцях.
• що люди мали право власності на свою працю.
• що підвищити якість життя та сприяти більш гуманному суспільству з 32-годинним робочим тижнем.
• що захищати демократію в профспілках та активність членів.
• що лише члени фонду формували правління пенсійних фондів.

Сторони ринку праці, як приватного, так і державного сектору, завжди повинні мати визнаний прожитковий мінімум як орієнтир у базових мінімальних ставках, які узгоджуються.

Слід запобігти тому, щоб держава та муніципалітети передавали на аутсорсинг певні сфери діяльності (наприклад, прибирання та харчування) на своїх робочих місцях, а натомість наймали персонал на довгострокову основу, який виконуватиме ці роботи на тих самих умовах і з тими самими правами, що й інші державні службовці.

Пенсіонери та інші особи, які бажають і можуть працювати неповний робочий день, не повинні стикатися з гіршими умовами за свою працю, щоб запобігти потраплянню людей у пастку бідності.

Необхідно посилити участь працівників у прийнятті рішень компаній та надати їм більшу частку в їхньому прибутку.

Слід прагнути, щоб працівники мали представників у правлінні своїх робочих місць та прагнути до створення кооперативів у формі демократичних підприємств, що належать працівникам.

У разі зміни власності або банкрутства компаній, працівники завжди мають право першочергової купівлі компанії.

Створення демократичних підприємств буде полегшено, зокрема, за допомогою податкових пільг та вигідних операційних кредитів. Акціонерні товариства також отримають можливість перетворитися на кооперативи і тоді отримати доступ до тих самих пільг та кредитів. Для створення кооперативів потрібно лише дві особи.

Люди повинні мати право власності на свою працю, а закони, що обмежують право на страйк, скасовані. Слід захищати демократію в профспілках, зокрема, положеннями про максимальний термін перебування в правліннях/комітетах та посилювати активність членів.

Правління пенсійних фондів завжди повинні складатися з членів фонду, які сплачують або сплачували до них і заробили права, і ніким іншим.